ВДС
Адже ось як буває … Живе-живе собі людина і все у нього нормально – вчитися / працює / дітей виховує / та чим завгодно займається і не відчуває особливих переживань про своє здоров’я. Так воно його і не турбує особливо – так, зрідка хворіє, як все, в общем-то. І ось одного разу людина починає заміщати дивні незрозумілі симптоми – будь то запаморочення, скачки тиску або температури, прискорене серцебиття, а може навіть деперсоналізацію або дереалізації того, що відбувається. Людина природно починає турбуватися про своє здоров’я і звертається за допомогою до лікаря. Після певного обстеження (як правило дорогого) отримує наступний діагноз від лікаря – Вегето-судинна дистонія або скорочено ВСД. Або як його ще називають нейроциркуляторна дистонія, психовегетативний синдром, невроз серця, функціональна кардіопатія. У медичних виданнях зустрічаються різні синоніми ВСД. Назвати то можна це по-різному, але суть одна. І найцікавіше, що відповідно до міжнародної класифікації захворювань, даної хвороби в принципі не існує. І поширений цей діагноз виключно на території країн колишнього СНД. Що ж це за недуга такий, нікому більше не відомий? Незважаючи на загадковість самого діагнозу, відчуття і стану у людини справжнісінькі. Але, повернемося до нашої історії. Переконавшись, що ніяких серйозних порушень в роботі організму у людини немає, і поставивши діагноз ВСД, терапевт або невролог призначає медикаментозне лікування, яке, на превеликий жаль, досить рідко дає тривалий результат. Це пояснюється тим, що лікування спрямоване на те, щоб прибрати симптоматику, але ніяк не впливає на причину розвитку ВСД. У кращому випадку Людина отримує тимчасове полегшення і через якийсь час все повертається на круги свої, тільки з ще більшою тривогою і, як наслідок, з більш сильними проявами симптомів. «І що ж далі робити щось людині?» – думає небайдужий читач. Що-що .. Давайте розбиратися разом, що ж таке ВСД і як з цим боротися.
Що таке ВСД
Зазначу ще раз, що ВСД не є самостійним захворюванням і набагато правильніше сказати, що ВСД – це складний симптомокомплекс, тобто набір різних симптомів. Небезпека в тому, що при взаємодії з іншими патогенними факторами це призводить до розвитку захворювань і патологічних станів, найчастіше мають психосоматичний компонент. Наприклад, виразкова хвороба, остеохондроз, бронхіальна астма і т.д.
Вегето-судинна дистонія – це збій в роботі вегетативної нервової системи, яка власне і регулює роботу внутрішніх органів і ті процеси, які відбуваються як би самі собою. Вегетативна нервова система (ВНС) відповідає за роботу серця, легень, шлунково-кишковий тракт, судин і м’язів, і складається з двох відділів – симпатичного і парасимпатичного. Вони абсолютно різні. Симпатичний відділ відповідає за неспання в денний час, розумові і фізичні навантаження, стрес, частоту серцевих скорочень, а парасимпатичний відділ відповідає за відпочинок, відновлення сил і сон. У нормі між цими двома відділами повинно існувати відносна рівновага, оскільки при переважанні роботи 1 відділу, робота іншого знижується. Дисбаланс симпатичної і парасимпатичної нервової системи і призводить до розвитку ВСД.
Діагностика та симптоми ВСД
Діагностувати ВСД досить складно, а самостійно просто неможливо, оскільки для цього необхідно виключити ті хвороби, які супроводжуються схожими симптомами.
Симптоми можуть бути різні, але найбільш поширеним є такі:
- Запаморочення, запаморочення
- Прискорене серцебиття, болі в області грудей, відчуття перебоїв в роботі серця
- Головні болі
- Швидка втомлюваність, слабкість, млявість
- Порушення в роботі шлунково-кишкового тракту
- Підвищена пітливість
- Відчуття нестачі повітря, кома в горлі, тяжкість у грудях, плутане дихання, задишка • Коливання артеріального і венозного тиску
- Порушення терморегуляції, тобто перепади температури тіла
- Дратівливість, неспокій, тривога, плаксивість
- Порушення сну (безсоння або сонливість)
- Сексуальні розлади (аноргазмія і т.д.)
Залежно від того, в якій системі організму проявляється збій, використовуються різні методи обстеження. Поширені такі: ектрокардіографія (ЕКГ), добова реєстрація електрокардіограми, реовазографія, гастроскопія, електроенцефалографія, комп’ютерна томографія, магнітно-ядерний резонанс. У разі, якщо ніяких серйозних органічних проблем у внутрішніх органах не виявлено, то лікар ставить діагноз ВСД.
Причини ВСД
1. Спадкова схильність. Це означає, що тип функціонування нервової системи батьків (в основному матерів) може передатися дитині.
2. Ендокринні перебудови організму (в період статевого дозрівання, клімаксу у жінок), а також при захворюванні ендокринних залоз.
3. Стреси, неврози, психоемоційне напруження і перевтома.
Найпоширенішою причиною є остання з вищевказаних, а все тому, що вищі центри вегетативної нервової системи пов’язані з нашими емоціями. Кожна емоція викликає певну реакцію з боку внутрішніх органів. І чим потужніший емоція, тим потужніше реакція на неї. Таким чином, психоемоційні порушення призводять до страждань від ВСД. Наше фізичне нездужання пов’язано безпосередньо з психологічним станом.
Вегето-судинна дистонія – це те, чим ми розплачуємося за власне неувага до своєї душевної життя.
Лікування ВСД
Оскільки вегетативна нервова система забезпечує взаємодію нашої психіки і нашого тіла, а вегето-судинна дистонія з точки зору психотерапевта називається психосоматичних розладом, то й лікування має бути відповідним – психотерапія. Тільки привівши в норму психоемоційний стан людини і усунувши причину дисгармонії вийде позбутися вегето – судинної дистонії.
Методи психотерапії найбільш ефективні в боротьбі з ВСД – аутотренінг, навіювання, гіпноз, релаксаційні сесії і когнітивно-поведінкова терапія.
Для профілактики ВСД пам’ятайте про те, що необхідно не тільки працювати, а й відпочивати, правильно харчуватися, спати не менше 7-8 годин на день і займатися спортом (хоча б робити зарядку), а також будьте уважні до своїх внутрішніх переживань. Бережіть себе!
