Симптоматика проявів Лепідоптерофобіі

Симптоми можуть значно варіюватися у різних пацієнтів – у дорослих вона може бути виражена менш інтенсивно, ніж у дітей, в силу їх більшої психологічної стійкості. Однак і у дорослих можуть виникати панічні атаки, які частіше спостерігаються у жінок. У деяких випадках можливий розвиток важких психічних симптомів, з ризиком нанесення пацієнтом шкоди самому собі (отруйні мазі, що наносяться на тіло, спроби знищити комах вогнем і т.д.).

Симптоматичні прояви Лепідоптерофобіі можуть виражатися в такій формі:

  • соматичні прояви страху (розширені зіниці, рясне потовиділення, збліднення або почервоніння обличчя, м’язовий гіпертонус, психомоторне збудження);
  • наполегливе бажання пацієнта уникнути зустрічі з комахою;
  • панічні атаки при контакті з комахами;
  • ірраціональні дії пацієнта, що вживаються для захисту себе і оточуючих від предмета свого страху – обприскування приміщень і людей отрутами, носіння захисного одягу і т.д.

На підставі клінічної картини, а також за розпитувань самого пацієнта і його рідних проводиться діагностика фобії, іноді може знадобитися безпосереднє спостереження за реакцією пацієнта на предмет його страху.

Лікування боязні метеликів

Лікування Лепідоптерофобію показано при значному впливі на якість життя пацієнта. В якості терапії проти цього виду фобій добре зарекомендували себе, як і при всіх інших фобіях, конфронтаційна і когнітивно-поведінкова терапія, які в більшості випадків позбавляють пацієнта від ірраціонального страху перед комахами і звужують рамки фобії до раціональних побоювань. У випадку з дитячою Лепідоптерофобіей можна почати з придбання енциклопедії комах, з великими, барвистими фотографіями, подивитися фільми про комах. Але найкраще довіритися психолога і відвідати дитячу консультацію психолога.

Слід намагатися уникати проявів гіперкомпенсації страху, коли у пацієнта виникає прагнення до утримання будинку небезпечних комах, так як це може спровокувати відновлення фобії. Профілактика лепідоптерофобія проявляється в обмеженні контактів з метеликами, а також будь-яких пов’язаних з ними негативних впливів.

Ніколь Кідман, боязнь метеликів

Метелики теж можуть стати джерелом нічним кошмарів. Так, актриса Ніколь Кідман з юності боялася цих комах, а з огляду на, що в рідній Австралії дуже багато видів метеликів, Кідман щоразу доводилося шукати обхідні шляхи по дорозі в школу і назад. Пізніше, ставши знаменитою, Ніколь намагалася перемогти свій страх (наприклад, пробувала заходити в клітку з живими метеликами), але, на жаль, спроби обернулися провалом.