ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА під час пандемії COVID-19
Рекомендації надано Міністерством охорони здоров’я України та складено під редакцією фахівця з медичної психології МОЗ. На підставі матеріалів Департаменту Всесвітньої організації охорони здоров’я по психічному здоров’ю і споживання психоактивних речовин.
У січні 2020 року Всесвітнє організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила, що спалах нового Коронавірусние захворювання є надзвичайною ситуацією суспільної охорони здоров’я міжнародного масштабу. ВООЗ констатувала наявність високого ризику того, що коронавірус 2019 роки (COVID-19 пошириться по всьому світу. Згодом ВООЗ охарактеризувала COVID-19 як пандемію.
ВООЗ і органи охорони здоров’я у всьому світі діють з метою стримування спалаху COVID-19. Однак цей кризовий час породжує стрес серед населення. Дані міркування з питань психічного здоров’я адресовані різним групам для надання підтримки психічного і психосоціального благополуччя в період спалаху COVID-19.
У період наростання пандемії природним виснажують фактором стає стрес, як наслідок переживання:
- ситуації неповної визначеності і непередбачуваність ситуації;
- важких фізичних і психологічних умов праці;
- дефіциту часу і інших ресурсів;
- природної тривоги або страху зараження себе, своїх близьких і колег по роботі;
- людських втрат при наданні медичної допомоги;
- підвищення тривожності в зв’язку з ризиком помилитися в екстремальних умовах діяльності можливого відношення до цього керівництва і колег;
- неадекватного або упередженого ставлення до діяльності медичних установ і їх працівників в деяких медіа і мережевому співтоваристві (Кібербулінгу, тролінг, пранкерство і т.п.);
- тривоги в зв’язку з можливістю не впоратися з ситуацією в силу перевантаження системи і нести за це відповідальність;
страху підписувати юридичні документи (заповіт) при дефіциті часу ознайомитися з ними як зазвичай; - тривоги в зв’язку з неукомплектованістю штату (відмова і несовладаніе з ситуацією у працюючих, відмова працювати у штатного персоналу спочатку, в зв’язку з перепрофілюванням, випаданням з колективу в зв’язку із зараженням);
- очікуванням покарання або осуду за скоєні помилки в діагностиці, лікуванні або складанні документації та ін.
Керівники можуть стикатися зі страхами співробітників (в тому числі вже хворих, серед яких страх заразитися і померти, страх заразити сім’ї і близьких і ін.).
Джерела стресу для керівників
Додатковими джерелами стресу для керівників можуть бути ситуації дисциплінарних порушень з боку ряду співробітників
- зниження пильності співробітників в місцях відпочинку, розташованих в червоній зоні: співробітник знімає респіратори, окуляри тощо;
- недотримання співробітниками технічних служб правил безпеки, недостатнє використання засобів індивідуального захисту;
- недотримання соціальної дистанції і правил гігієни в зеленій зоні: скупчення людей в невеликому просторі і т.д.
Психологічне благополуччя
Психологічне благополуччя кожного та діяльності колективу в цілому забезпечується трьома взаємодоповнюючими рівнями:
- рівень самодопомоги кожного працюючого (саморегуляція, самоорганізація, самооцінка, самоконтроль, саморефлексія і самосвідомість, що дозволяють утримувати самовладання);
- рівень взаємодопомоги (необхідний рівень емпатії, взаємна підтримка і «відчуття ліктя» між співробітниками);
- рівень спеціалізованої професійної психологічної допомоги, що забезпечується психологами.
Рухові вправи
Рухові вправи на релаксацію, що допомагають зняти фізичне й емоційне напруження
Коронавірус з індексом COVID-19 – це новий, щодня звучить в ЗМІ, але, в той же час, маловивчений феномен. Стрімко увірвавшись в наше життя в грудні минулого року, COVID-19 буквально за кілька місяців кардинально змінив її. Настільки швидкий перехід від епідемії COVID-19 тільки в одній, нехай найчисленнішою, країні до рівня визнану ВООЗ пандемії – породив ситуацію виклику до всієї системи охорони здоров’я в кожній країні, і, перш за все – до професіоналізму лікарів і медичних працівників. Всі люди з великою надією зараз дивляться на Вас і дуже цінують те, що Ви для всіх нас робите. Напевно, ніхто зараз не працює так багато і так напружено і самовіддано, як Ви.
Робота в таких складних умовах завжди чревата своїми наслідками, серед яких перш за все психоемоційний стомлення і возникно
вение негативних емоційних станів. Але Ви повинні знати, що всі зміни емоційного стану, які можуть у Вас відзначатися в даний момент, в більшості випадків обгрунтовано можуть вважатися «нормальної реакцій на екстремальну ситуацію». Продовжувати своє професійне життя і рятувати життя інших в ситуації такого небаченого в нашому поколінні стресу і тиску, як у Вас зараз, і відчувати при цьому емоційне напруження, – абсолютно нормально і закономірно. Ваші почуття, в чи
сле яких втома, душевний біль і, часом, відчуття безпорадності, не є ознакою людської слабкості, свідченням того, що особисто Ви не справляєтеся з роботою.
Будь ласка, поставтеся до себе з турботою і відповідальністю в цей період, прислухайтеся до наших рекомендацій і постарайтеся використовувати їх для себе.
